Кореспонденти 24 Каналу були на форумі та поспілкувались з організаторами та учасниками заходу. Розповідаємо, чому розвиток лідерських якостей, особистісне зростання медикинь та медиків – важливе і актуальне.
Дивіться також Уряд схвалив законопроєкт, який дозволить з 2025 року ліквідувати систему МСЕК
Довідоково. Подію організувала громадська організація Global Medical Knowledge Alliance Ukraine (GMKA) у співорганізаторстві з RAZOM – американсько-українським фондом, який надає допомогу рятувальникам/-цям і медикам/-иням на передовій, зміцнює сучасну систему охорони здоров'я, підтримує українські громадські організації, просуває українські голоси через освіту, волонтерство та мистецтво.
У Львові медикині обговорили гендерні стереотипи / Фото GMKA
Жінки в медицині і гендерні стереотипи
Фактично кожна жінка принаймні раз у житті мала досвід дискримінації за статтю, або ж була вимушена слухати гендерні стереотипи щодо того, ким вона може бути, а ким – ні.
80% лікарок чули, що вони не можуть стати хірургинями, бо це не жіноча робота, що треба обирати медичну спеціалізацію, де легше поєднувати роботу й сім'ю.
47% з тих жінок, хто вже народив, мали обмеження у кар'єрному розвитку через статус матері
Хірургинь у 70% випадків медичні працівники сприймають як медсестру чи молодшу медичну працівницю.
На форумі думками ділились 42 спікери, усього у заході взяли участь понад 280 учасників / Фото GMKA
Трохи статистики
При цьому наразі у суспільстві вважають, що проблем упитаннях гендерної нерівності немає. Мовляв, проти чого ви боротеся: майте можливість навчатись, працювати. Але це ж далеко не все. На практиці усе інакше, статистика свідчить про протилежне: боротись є за що!
Перед жінками в медицині багато викликів, але я впевнена, що з таким потужним власним внутрішнім ресурсом, натхненням і амбіціями кожної окремої жінки — ми разом з усім впораємось,
– зазначила Інеса Гуйванюк – виконавча директорка GMKA в Україні.
Статистика така, що у колективах хірургічних відділень працює від 2 до 4 хірургинь.
Кількість хірургинь у колективах різних закладів:
- 17,6 % – повідомили, що працює 1 хірургиня,
- 15 % – повідомили, що працює 5–7,
- 7,4 % – повідомили, що працює 8–10,
- 6,8 % – повідомили, що працює 11–15,
- 4,1 % – повідомили, що працює 16–20,
- 8,8 % – повідомили, що працює понад 20.
Ба більше, хірургині адміністративних посад у лікарнях респонденток не обіймають: це підтвердила половина опитаних (49.1 %).
Скільки хірургинь в Україні / Інфографіка GMKA
Згідно з відповідями хірургинь, які ведуть самостійну практику, лише 32% повідомили, що мають такі ж можливості оперувати як і їхні колеги чоловіки, половина хірургинь (51.8%) вказали, що займають здебільшого роль асистента під час оперативних втручань.
Позицію завідувачки вказали лише 0,9 % респонденток, про позицію директорки — 1,8 %. Більшість хірургинь (43,5 %) працює на повну ставку (1.0), а понад третина (36,8 %) лікарок має навантаження понад повну ставку.
Довідоково. Дані взяті із всеукраїнське дослідження "Жінка в хірургії: проблеми не існує?". В опитуванні взяли участь 340 респонденток-лікарок різних хірургічних спеціальностей. Збір даних проводився шляхом онлайн-анкетування в період з 23 січня по 24 лютого 2024.
Як GMKA працює над покращенням медицини в Україні
Тож, проблема не вигадана, вона існує в українській медицині і її потрібно викорінити. В коментарі 24 Каналу Неля Мельничук, засновниця GMKA, Assistant Professor of Surgery у Harvard Medical School (Бостон, США) розповіла, чому вважає, що це питання є актуальним для українців.
Глобальною метою нашої діяльності є покращення якості надання медичної допомоги в Україні. Хоча українська медицина відома своєю доступністю, якість послуг потребує значного вдосконалення. Для цього ми використовуємо різні механізми, включаючи створення освітніх матеріалів українською мовою для лікарів.
За словами пані Нелі, мета організації – стати своєрідним джерелом медичних знань, подібним до американського ресурсу UpToDate, забезпечуючи вільний доступ до перевіреної експертами інформації. Зокрема, матеріали спрямовані не лише на лікарів, а й на пацієнтів.
Ми підтримуємо концепцію спільного ухвалення рішень між лікарем і пацієнтом (shared decision-making). Адже медицина не є чорно-білою — це сфера, де кожне рішення має враховувати пріоритети пацієнта,
– каже Неля Мельничук.
Ще одним напрямом діяльності організації є сприяння гендерній рівності в медицині. Хірургиня зауважує, що наукові дослідження підтверджують, що участь жінок у медицині покращує результати лікування завдяки різноманітності команд та їх ефективнішій співпраці.
Ми також працюємо над створенням структур, які усувають бар’єри для жінок у хірургії та інших галузях медицини. Наразі українські медичні інтернатури не структуровані, що ускладнює розвиток кар’єри для всіх, але особливо для жінок, через існуючі гендерні упередження.
Організаторка переконана, що підтримка жіночого лідерства є важливою частиною змін в медицині.
У суспільстві зберігаються стереотипи, що жінка менш здатна до фізично важкої хірургії, хоча медсестри, більшість яких є жінками, виконують значно важчі фізичні обов'язки,
– додає Неля Мельничук.
Неля Мельничук переконана, що гендерна рівність – ключ до покращення медичної системи / Фото GMKA
Форум "Жінки в медицині" організували GMKA спільно з RAZOM / Фото GMKA
Власне, це і прагне змінити команда GMKA, створюючи видимі приклади успішних жінок у медицині, підтримуючи їхню освіту та професійний розвиток.
Тож, як наголошує засновниця організації, саме гендерна рівність і висока якість медичних послуг є тими аспектами, які допоможуть Україні рухатися до демократичних і гуманістичних стандартів.