Найчастіше патологію діагностують у дітей раннього віку, переважно до двох років, і вона потребує невідкладного лікування, повідомляє 24 Канал з посиланням на Mayo Clinic.

Також на тему Маленька пляма – велика небезпека: як не пропустити перші ознаки раку шкіри

Симптоми ретинобластоми

Одним з малопомітних, але досить часто помічених рідними симптомів ретинобластоми є лейкокорія. Це атипічний відбивальний ефект, що проявляється як тьмяна біла або жовтувата пляма у зіниці, іноді помітна як ефект "котячого ока" або "сяюча" зіниця. Такий симптом особливо легко помітити на фотографіях зі спалахом, якщо функція корекції "червоних очей" вимкнена.

Важливо пам’ятати: лейкокорія може супроводжувати понад два десятки різних очних захворювань, багато з яких потенційно небезпечні і можуть розвиватися безсимптомно, потребуючи професійного нагляду або лікування.

Якщо ви помітили незвичні плями чи світлові відблиски у зіницях дитини, не чекайте інших скарг чи дискомфорту – негайно зверніться до дитячого офтальмолога для обстеження.

Серед інших ознак ретинобластоми зустрічаються:

  • Косоокість – привід для негайного детального обстеження у спеціаліста; спостерігається приблизно у 40 – 50% пацієнтів із цим діагнозом.
  • Зміни забарвлення райдужки або розміру очного яблука – мають насторожити батьків і стати причиною звернення до лікаря.
  • Почервоніння, болючість або набряк ока. Малюки часто не можуть описати свої відчуття, тому будь-які зміни у поведінці та зовнішньому вигляді очей мають насторожити дорослих.
  • Погіршення зору. Треба насторожитися, якщо дитина часто спотикається, не помічає предмети, підносить іграшки дуже близько до обличчя або намагається дивитись лише здоровим оком.
  • Відсутність ефекту "червоних очей" на фотографіях одного чи обох очей – ще один тривожний сигнал.

Будь-який із цих симптомів – привід для термінового звернення до офтальмолога. Зазвичай обстеження включає огляд очного дна після розширення зіниці спеціальними краплями та оцінку червоного рефлексу. Процедури ці абсолютно безболісні для дітей.

Ретинобластома розвивається швидко. Без своєчасної медичної допомоги вона призводить до втрати зору, видалення ока і може становити загрозу життю дитини.

Чи можливо виявити хворобу на ранній стадії

Вкрай важливо діагностувати ретинобластому якомога раніше – це запорука ефективного лікування і збереження зору. Стандарт профілактики – регулярні огляди в офтальмолога: протягом першого року життя – раз на три місяці, потім – кожні пів року до семирічного віку. Особливо уважно обстежуються діти з груп ризику – якщо в родині вже були випадки цього захворювання.

Під час огляду лікар обов’язково перевіряє червоний рефлекс (тест Брукнера). У нормі відблиск в обох зіницях повинен бути однаковий за інтенсивністю і відтінком, самі зіниці – однакового розміру. Будь-які відхилення потребують додаткового аналізу.

Ще один обов’язковий етап діагностики – огляд очного дна крізь розширену зіницю за допомогою спеціальних крапель для детального огляду центральної та периферичної зони.

Якщо є підозра на ретинобластому, дитину скеровують на подальші дослідження і лікування у спеціалізований онкологічний центр.

Як лікують ретинобластому

Для терапії застосовують кілька методів, часто – їх комбінацію:

  • Хіміотерапія: препарати можуть вводитися безпосередньо в очну артерію (інтраартеріально), у склистоподібне тіло (інтравітреально), а також внутрішньовенно (системна хіміотерапія).
  • Променева терапія: опромінення допомагає знищувати патологічні клітини.
  • Локальні методики: кріотерапія, термотерапія, лазерна коагуляція.
  • Хірургічне лікування: при високому ризику поширення пухлини проводять видалення ураженого ока (енуклеацію).

Головна мета лікування – збереження життя дитини, а збереження органа та зору можливе за умови ранньої діагностики і своєчасного початку терапії. Радикальні методи, зокрема видалення ока, застосовуються лише за неефективності інших способів або загрози життю пацієнта.

За раннього виявлення і адекватного лікування прогноз сприятливий: в Україні, як і в Європі, п’ятирічна виживаність дітей із цим діагнозом досягає 96%. Головне – вчасно звернутися до лікаря і дотримуватись його рекомендацій.