Завдяки провідним науковцям довголіття поступово стає реальністю, а йдеться у цьому випадку про досягнення 200 років, а не 80 років, як зараз. Так, людей віком у середньому 50 років у поточному році на планеті нараховувалось приблизно 700 мільйонів. Але за прогнозами, науковий прогрес підвищить цю кількість до 2 мільярдів у 2050 році, про це 24 Каналу розповіла лікарка і науковиця Наталія Бобок.

Також на тему Визначили рису характеру, яка продовжує життя

Наталія Бобок

"Останні 20 років вчені дуже ретельно вивчають процеси, які запускають процеси старіння, чому ми старіємо. Ба більше, вже розробляються препарати, які здатні підвищити вік людини до 200 років. Проте їхнє впровадження потребує дуже тривалих досліджень, які, власне, і ведуться."

Епігенетика і "клітини-порушники": чому ми старіємо

Всі процеси в нашому організмі визначаються на молекулярному рівні – за функцію клітин відповідають епігеном і диференціація. Диференціація – процес утворення спеціалізованих клітин, тобто набуття ними певних функцій. А "головний координатор" диференціації – епігеном.

Це сукупність механізмів, яка визначає, які гени "увімкнені", а які "вимкнені. Це гарантує, що клітина шкіри, наприклад, продовжує функціонувати як клітина шкіри. Але, з віком епігеном втрачає деякі свої механізми, що впливає на розвиток вікових захворювань. Хороший приклад – клітини мозку і хвороба Альцгеймера, на яку хворіють здебільшого літні люди.

Тобто, якщо вдасться повернути клітинам їхню первісну функцію і епігеном не втрачатиме інформацію, процес старіння можна буде призупинити. Ба більше, вчені дослідили, що більш стабільний епігеном спостерігається у тих живих істот, які змушені у життєдіяльності частіше використовувати захисні функції організму.

Тобто, у несприятливих середовищах. А у випадку людини, йдеться саме про помірний, контрольований стрес, який у підсумку даватиме її організму менше шансів зношуватись.

Які види стресу сприятимуть довголіттю

Однак, працюватиме виключно не хронічний, а короткостроковий контрольований стрес. Він змусить організм активувати життєві функції, захисні, адже він вважатиме, що настали важкі часи і увімкнеться. Це можуть бути, наприклад:

  • відвідування бані чи сауни;
  • загартовування організму;
  • періодичне обмеження споживання білків (за виключенням групи ризику);
  • розвантажувальні дні (тобто, дуже короткострокове голодування з достатньою кількістю води);
  • вживання меншої кількості їжі, тобто зменшення порцій;
  • і, звісно, спорт.

Наталія Бобок

"Чому саме спорт – логічне питання з огляду на те, що його наразі радять як розвʼязання від всіх проблем. Поясню – фізична активність, вища ніж у сучасних людей, підвищує серцеві ритми і організм сприйматиме це, наче з вами хтось женеться. Тобто, це короткостроковий, але абсолютно природний стрес."

Водночас вона підкреслила на важливому правилі, без якого забороняється "призначати" собі навіть короткостроковий стрес. Йдеться про попередню консультацію з вашим лікарем, або навіть чекап організму.

Це пояснюється наявністю хронічних хвороб або особливостей здоров’я, які потрібно обовʼязково врахувати при виборі того чи іншого стресу. Наприклад, при ішемічній і гіпертонічній хворобі, і навіть при підвищенні температури тіла протипоказані бані і сауни. Для кожного виду стресу свій такий список. Його ігнорування може призвести не до довголіття, а навпаки.

Здоровий сон

Втім, у моменти, коли організм не залучає захисні механізми, тобто перебуває в умовному спокої, обовʼязковим для довголіття є якісний сон за певними правилами. Це:

  • Лягати спати до 22.00 – 23.00, в один і той же час, оскільки мелатонін виробляється лише у темряві;
  • Екологічне пробудження – без набридливого писку будильника. Виключення – світловий;
  • Ноги у теплі;
  • Збільшена тривалість сну для жінок.