Таку думку озвучив Павло Ковтонюк, співзасновник Українського центру охорони здоров'я, інформує 24 Канал. За його словами, впродовж останніх десятиліть ВООЗ поступово втрачала довіру.

Дивіться також "Стратегічна помилка": Трамп оголосив про вихід США зі складу ВООЗ

Попри численні дискусії про необхідність реформ, єдиного бачення та реального прогресу досягти не вдалося. Пандемія COVID-19 лише загострила кризу: спроможність організації реагувати на глобальні виклики виявилася переоціненою,
– вважає Ковтонюк.

Особливо це стало помітно у контексті вакцинації. Програма COVAX, організована ВООЗ для забезпечення рівного доступу до вакцин, не змогла реалізувати свої амбітні цілі. Заможні країни забезпечили себе новітніми мРНК-вакцинами напряму, тоді як бідніші держави, серед яких була й Україна, отримували мінімум доз, здебільшого традиційної технології, як-от вакцини AstraZeneca.

Павло Ковтонюк

Співзасновник Українського центру охорони здоров'я

Україна, сподіваючись на COVAX, фактично не отримала майже нічого. Нам довелося купувати вакцини у Індії та Китаю, тоді як сусідні країни ЄС мали вдосталь новітніх препаратів завдяки прямим контрактам із виробниками

Амбіції без результатів: проблема ВООЗ

Проголошення надмірно амбітних цілей стало характерною рисою роботи ВООЗ, вважає Ковтонюк. Наприклад, обіцянка вакцинувати 70% населення світу до 2022 року чи забезпечити універсальний доступ до медичних послуг до 2030 року залишаються лише деклараціями.

"У цьому підході ВООЗ дедалі більше нагадує КПСС: гучні заяви без реальних інструментів для їх виконання", – додає він.

Різні бачення майбутнього ВООЗ

Серед країн-членів ВООЗ немає єдиної позиції щодо майбутнього організації. Західні держави, як-от Німеччина, Велика Британія чи адміністрація Байдена, виступають за реформу ВООЗ, збільшення її фінансування та посилення ролі у світі. Натомість Дональд Трамп під час свого президентства вирішив вийти з організації, підкреслюючи її неефективність.

Китай та Росія, зі свого боку, намагаються просунути власний варіант "реформи", зосереджуючись на суверенітеті окремих країн-членів і використанні ВООЗ для посилення власного впливу.

Чи "оновиться" ВООЗ

На думку Ковтонюка, вихід США навряд чи стане каталізатором реформ у ВООЗ. "Дехто вважає, що це рішення може стати шоковою терапією чи творчим руйнуванням. Але я не бачу передумов для такого ефекту", – зазначив він.

Найімовірніше, організація залишиться нереформованою, її вплив буде поступово зменшуватися, а голоси інших гравців, як-от Китаю чи Росії, звучатимуть гучніше у відсутності США.

Таким чином, вихід США із ВООЗ лише підкреслює системні проблеми організації, які потребують негайного вирішення, але чи стануть вони поштовхом до реальних змін — залишається під питанням.