Втрата або зміна здатності розрізняти запахи й смаки були одними з характерних симптомів зараження коронавірусом на початку пандемії, повідомляє 24 Канал з посиланням на International Forum of Allergy & Rhinology.

Також на тему Чому випадає волосся після коронавірусу та як з цим боротись

Втрата нюху через коронавірус

SARS-CoV-2 проникає в клітини носової порожнини, провокуючи запалення, яке може пошкодити нейрони – клітини, що відповідають за розпізнавання запахів,
– пояснює професорка отоларингології Зара Патель зі Стенфордського університету.

Вона додає, що з появою нових штамів коронавірусу цей симптом став менш поширеним.

У більшості людей нюх відновлюється самостійно протягом кількох місяців. Декому доводиться тренувати здатність розрізняти запахи за допомогою методики вдихання різних ароматів, таких як лимон чи кава.

Однак для частини пацієнтів такі тренування не приносять результату. Щоб допомогти таким людям, професор Патель та її колеги звернулися до методів регенеративної медицини, заснованих на застосуванні тромбоцитів, отриманих із крові самого пацієнта.

Нова методика лікування втрати нюху після коронавірусу

У рамках дослідження вчені протестували методику на 32 добровольцях із діагнозом аносмія, спричиненою COVID-19. Середній вік учасників становив 50 років. Половина з них отримала три ін’єкції тромбоцитів у слизову оболонку носа протягом шести тижнів, тоді як іншим вводили звичайний фізрозчин. Окрім цього, усі учасники щоденно займалися тренуванням нюху.

На початку експерименту учасники могли розпізнати приблизно половину з 40 різних запахів, таких як аромат ананаса або шкіряного взуття. Через рік група, яка отримувала ін’єкції тромбоцитів, змогла розрізняти в середньому на дев’ять запахів більше. Водночас у контрольній групі, якій вводили фізрозчин, цей показник покращився лише на один запах.

Багато пацієнтів поверталися, щоб поділитися радістю від того, що знову можуть відчувати запахи, які мають для них особливе значення – аромат улюбленої квітки, свіжоспеченого хліба або запах свого новонародженого онука,
– розповіла професорка Патель.

Її колеги вважають, що для уточнення довгострокової ефективності методу необхідні масштабніші дослідження. Проте сама Патель вже активно використовує цю методику у своїй практиці.