Який пульс вважається нормальним

7 жовтня 2024, 11:40
Читать новость на русском

Джерело:

Cleveland Clinic

Основна функція серця полягає в його здатності скорочуватися, забезпечуючи рух крові по судинах організму. Частота серцевих скорочень (ЧСС) варіюється залежно від самопочуття та діяльності людини цієї миті. Вимірювання ЧСС є цінним інструментом для лікарів, що дозволяє оцінити здоров'я пацієнта.

З частотою серцевих скорочень пов'язане поняття пульсу, яким називають ритмічні коливання стінок артерій, що відбуваються при серцевих циклах. ЧСС відображає, з якою частотою б'ється серце, а пульс показує зміни в судинах у ці моменти, пише Cleveland Clinic.

Також на тему  Тромбоз мандрівників: що це та як не проґавити смертельне захворювання

Коли серце виштовхує кров, тиск в артеріях швидко збільшується, а між ударами серця знижується. Тому серцебиття відчувається як поштовхи, а не постійний потік.

Яка має бути частота пульсу

Нормальні значення ЧСС встановлюються за пульсом у стані спокою. Пульс залежить від віку (у молодих людей він вищий), статі (у жінок вищий), зросту (у низькорослих вище), способу життя, емоційного стану та прийняття медикаментів. У дітей нормальні показники ЧСС такі:

  • від 1 до 3 місяців: 145 – 160 уд./хв;
  • від 3 до 6 місяців: 130 – 150 уд./хв;
  • від 6 до 12 місяців: 120 – 140 уд./хв;
  • від 1 до 2 років: 110 – 140 уд./хв;
  • від 3 до 4 років: 90 – 110 уд./хв;
  • від 5 до 7 років: 80 – 105 уд./хв;
  • від 8 до 11 років: 75 – 95 уд./хв;
  • від 12 до 15 років: 70 – 90 уд./хв;
  • від 16 до 18 років: 65 – 80 уд./хв.

У більшості дорослих у стані спокою ЧСС коливається від 60 до 100 уд/хв. Однак у людей, які займаються спортом, пульс може бути нижчим, наприклад, від 40 до 60 уд./хв, що пов'язано зі зміцненням серцевого м'яза, що дозволяє качати більше крові за одне скорочення. Індивідуальні норми краще обговорювати із лікарем.

Про що свідчить низький або високий пульс 

Якщо ЧСС у спокої перевищує або падає нижче за норму, це може свідчити про проблеми зі здоров'ям. ЧСС вище 100 називають тахікардією, а менш як 60 – брадикардією.

Тахікардія може виникати не тільки при фізичному навантаженні, а й у стресових ситуаціях, при підвищенні температури тіла, деяких захворюваннях або зменшенні об'єму крові. Попри те, що тахікардія сама по собі не є хворобою, її ігнорування може призвести до серйозних наслідків, таких як серцева недостатність чи інсульт.

Брадикардія може бути викликана не тільки фізичними вправами, а й прийманням деяких ліків, наприклад, бета-блокаторів. Обидва стани, тахікардія та брадикардія, є видами аритмій, тобто порушень провідності серця, при яких змінюється ритмічність та регулярність скорочень. При аритміях можуть виникнути передчасні скорочення чи відчуття пропуску удару.

Якщо при порушеннях ритму серця виникли такі симптоми, як задишка, слабкість, запаморочення, непритомність, погіршення пам'яті або біль у грудях, слід негайно звернутися до лікаря.