Свіжі дані австралійських вчених з Університету Квінсленду показують: за нашу чутливість до гіркого смаку відповідає ген TAS2R38. Він впливає не лише на харчові вподобання, а й пов'язаний з ризиком деяких хронічних захворювань, включаючи проблеми з нирками та біполярний розлад, пише 24 Канал з посилання на European Journal of Nutrition.
Також на тему Ризик захворіти на деменцію залежить від місця проживання: вчені підозрюють інфекційний вплив
У кожного з нас є дві копії гена TAS2R38 – по одній від кожного з батьків. У 20 – 25% людей обидві копії є активними, що робить їх особливо чутливими до гіркоти. Саме цих людей вчені називають "супер-дегустаторами". Такі люди можуть розпізнавати навіть найменші нотки гіркого смаку завдяки високій чутливості до певних речовин – наприклад, фенілтіокарбаміду та пропілтіоурацилу.
Нове дослідження сприйняття гіркоти
Австралійська команда проаналізувала дані понад 600 тисяч людей, використовуючи відомості британського біобанку та інші великі бази даних. Вчені знайшли три характерні мутації (SNP), які визначають чутливість до гіркого смаку.
Головні відкриття:
- Власники двох функціональних копій TAS2R38 приблизно на 10% частіше стикалися з біполярним розладом.
- У таких людей нерідко підвищений рівень креатиніну в сироватці крові – це важливий біомаркер зниження функції нирок.
- Також відзначалися інші ознаки проблем з нирками: порушення фільтрації, коливання рівня глюкози після навантаження та зміни в білковому обміні.
Як ген гіркоти впливає на ваш раціон
TAS2R38 визначає і харчові вподобання:
- Люди з цим геном частіше уникають гірких продуктів: грейпфрута, міцного алкоголю і, особливо, червоного вина.
- Віддають перевагу більш нейтральним або солодкуватим продуктам – наприклад, чаю, дині та огіркам.
- Цікаво, що такі люди часто додають менше солі в страви через вищу чутливість до її смаку, але в підсумку можуть вживати більше солоної їжі, що негативно впливає на нирки.
Є й приємний сюрприз: у "супер-дегустаторів" вищий рівень парабактерій у кишківнику, а саме ці мікроби асоціюються з міцним мікробіомом та зниженням запалень.
Вчені підкреслюють: йдеться не про прямий причинно-наслідковий зв'язок, а про важливий генетичний маркер. Рецептори гіркого смаку TAS2Rs виявлені не лише на язиці, а й у нирках, кишківнику, легенях, мозку, серці, навіть у плаценті. Тож їхня роль виходить далеко за межі сприйняття смаку.