Ця проблема у дітей зустрічається рідко – здебільшого нею хворіють дорослі, особливо ті, хто вже має проблеми з нирками, повідомляє 24 Канал з посилання на NHS.

Також на тему Налагодити відносини з їжею: що таке інтуїтивне та усвідомлене харчування

Хронічна хвороба нирок розвивається поступово і проходить кілька стадій. На останній з них робота нирок може повністю припинитися, і єдиними варіантами стають діаліз або пересадка донорського органа. Кінцева стадія має назву ниркова недостатність.

Зазвичай захворювання не доходить до фінальної стадії. За своєчасної діагностики та початку лікування можна зупинити розвиток хвороби та уникнути ускладнень.

Симптоми хронічної хвороби нирок

Ознаки хронічної хвороби нирок довгий час можуть бути відсутніми. Симптоми залежать від ступеня ураження ниркової тканини. З погіршенням стану організму можуть з’явитися:

  • набряклість ніг, щиколоток, стоп;
  • підвищений артеріальний тиск;
  • сильна втома;
  • захворювання кісток;
  • втрата ваги й апетиту;
  • кров у сечі;
  • сухість і свербіж шкіри;
  • порушення сну;
  • головний біль;
  • нічні м’язові спазми;
  • часті нічні сечовипускання;
  • помітні мішки під очима;
  • зниження ерекції у чоловіків.

Діагностика хронічної хвороби нирок

Людям із груп ризику рекомендується регулярно звертатися до лікаря й здавати потрібні аналізи. Це дасть змогу виявити хворобу на ранніх етапах. Показаннями для огляду є такі стани:

  • цукровий діабет;
  • підвищений артеріальний тиск;
  • серцеві захворювання;
  • спадкова схильність до ниркової недостатності;
  • надмірна вага.

Лікар збирає анамнез і призначає:

  1. аналіз крові для визначення рівня креатиніну, за яким розраховується швидкість фільтрації нирок. У нормі цей показник понад 90 мл/хв;
  2. аналіз сечі для виявлення білка або крові.

Можуть бути рекомендовані додаткові методи: УЗД, КТ, МРТ нирок для оцінки їхньої структури, а в окремих випадках – біопсія для уточнення діагнозу.

Лікування хронічної хвороби нирок

Мета лікування – сповільнити розвиток захворювання і зменшити симптоми. Для цього потрібно скоригувати спосіб життя і систематично приймати призначені препарати:

  • відмовитися від куріння;
  • дотримуватися дієти (іноді потрібна консультація дієтолога для обмеження білка і калію);
  • займатись фізичною активністю не менше 150 хвилин на тиждень;
  • обмежити споживання алкоголю;
  • знизити масу тіла, якщо є надлишок;
  • уникати нестероїдних протизапальних засобів (наприклад, ібупрофену), замінюючи їх після консультації з лікарем.

Призначені ліки допомагають:

  • контролювати тиск (часто це інгібітори АПФ, при непереносимості підбирається альтернатива);
  • зменшувати рівень холестерину (статинами);
  • боротися з набряками (сечогінними засобами);
  • лікувати анемію (еритропоетин, препарати заліза);
  • зміцнювати кістки (кальцій, вітамін D).

У випадках фінальної, термінальної стадії можливі такі методи:

  • перитонеальний діаліз – амбулаторна процедура, коли через катетер у черевну порожнину вводиться спеціальний розчин;
  • гемодіаліз – апаратне очищення крові кілька разів на тиждень у стаціонарі;
  • трансплантація нирки – пересадка донорського органа з постійним прийомом імуносупресорів.

Лікар детально розповість про всі варіанти терапії, аби ви могли обрати той, що підходить саме вам.

Ви можете відмовитися від замісної терапії, але без лікування при нирковій недостатності тривалість життя скорочується до тижнів чи місяців. При цьому отруйні речовини накопичуються в крові, викликаючи втому, свербіж, нудоту.