Алкоголь порушує баланс нейромедіаторів у головному мозку, що, своєю чергою, впливає на наші емоції, думки та поведінку. Проте передбачити, яким саме чином цей баланс порушиться, неможливо, пише 24 Канал з посиланням на Mental Health Foundation.
Також на тему Коли вечірки вже не в радість: чому після 30 важче тусити
Чому так важко вивчати спʼяніння
Реакція на алкоголь у людей варіюється, і багато ефектів залишаються суб'єктивними: після кількох келихів одні стають веселими, інші – сумними або агресивними. Це пов'язано з генетичними факторами, станом здоров'я, гормональним фоном, соціальним середовищем, вихованням і життєвим досвідом.
Оскільки суб'єктивні ефекти сп'яніння важко оцінити, вчені звертаються до лабораторних досліджень. Але й тут ситуація не така проста. Можна запропонувати випробуваним випити алкоголь, а потім скористатися томографом для спостереження змін у мозку. При цьому потрібно враховувати, що алкоголь розширює судини, а активність мозку оцінюється за кровотоком. Через розширені судини важко точно визначити, які ділянки мозку потребують більше енергії.
Попри ці труднощі, вчені змогли з'ясувати, чому хтось після випивки танцює на барній стійці, а хтось плаче, слухаючи музику.
Алкоголь і тривога
Згідно з одним невеликим дослідженням, алкоголь може знижувати рівень тривоги. Автори роботи підкреслюють, що їм вдалося довести, що алкоголь не впливає на усвідомлення помилок, а лише знижує хвилювання з цього приводу.
В експерименті взяли участь 67 осіб віком від 21 до 35 років. Їх поділили на три групи: одна група вживала алкоголь, інша отримувала плацебо, а третя не отримувала нічого. Учасникам потрібно було розв'язувати задачу середньої складності на комп'ютері.
Результати показали, що ті, хто пив алкоголь, так само як і учасники інших груп, усвідомлювали свої помилки. Проте, якщо учасники, які не вживали спиртні напої, після невдачі відчували легке хвилювання і намагалися діяти більш обережно, то спʼянілі не переживали за свої помилки.
Коли ми відчуваємо страх або тривогу, у нашому мозку активується мигдалеподібне тіло, яке відповідає за обробку загрозливих сигналів. Якщо тверезій людині показати зображення зі зляканими або агресивними обличчями, мигдалеподібне тіло активується. Однак після вживання алкоголю реакція цього ділянки мозку на подібні стимули послаблюється.
Алкоголь і критичне мислення
Алкоголь також впливає на префронтальну кору, яка відповідає за планування, міркування та ухвалення рішень. Під дією спиртного люди стають менш схильними до самокритики та більш імпульсивними. Наприклад, скромна людина може, випивши, вирішити зізнатися у своїх почуттях, тоді як інша, що перебуває в стані сп'яніння, може неправильно інтерпретувати погляди інших і почати конфлікт.
Крім того, алкоголь знижує сприйняття болю, впливаючи на ендогенні опіоїдні системи мозку, які можуть створити ілюзію безсмертя. У поєднанні з втратою страху і зниженням критичного мислення це збільшує ризик вчинення необачних вчинків.
Алкоголь також впливає на мозочок, який відповідає за координацію рухів. Втрата чутливості до болю разом з порушеною координацією приводить до підвищеного ризику травм. П’яна людина може не усвідомлювати серйозності свого стану і не звернутися по допомогу, якщо отримає травму.
Рівень сп'яніння та контроль
Зі збільшенням дози алкоголю його вплив на людину стає більш вираженим. Спочатку людина відчуває себе розслабленою та енергійною, проте з кожною випитою порцією гальмівні ефекти алкоголю стають усе більш помітними. Складнощі з концентрацією уваги, мовленням, координацією та пам'яттю призводять до того, що люди втрачають контроль над собою і вчиняють дії, за які потім можуть шкодувати.
Алкоголь є депресантом, але не в тому сенсі, що викликає депресію. Він уповільнює передачу сигналів між мозком і тілом, що призводить до загального зниження активності мозку. Чим більше випити, тим яскравіше проявляються описані ефекти.