Однак на картину здоров’я та тривалості життя також суттєво впливають спосіб життя, включаючи харчування та рівень фізичної активності, повідомляє 24 Канал з посиланням на The Conversation.
Також на тему Коли вечірки вже не в радість: чому після 30 важче тусити
Вчені вже давно з'ясували, що зменшення калорійності раціону може сприяти збільшенню тривалості життя у тварин. Крім того, загальна фізична активність корелює з більшою тривалістю життя.
Нове дослідження довголіття
У своїй новій роботі група дослідників з Каліфорнійського університету в Берклі провела експерименти на 960 мишах, вивчаючи різні схеми обмеження калорій – на 20% та 40% менше в порівнянні з контрольною групою, яка могла харчуватися без обмежень, а також методи інтервального голодування (один або два дні без їжі). При цьому дослідники використовували генетично різноманітних мишей для досягнення правдивих результатів.
Основний висновок дослідження полягає в тому, що генетичні фактори мають більший вплив на тривалість життя, ніж різні обмеження в харчуванні.
Гени більше впливають на довголіття, ніж спосіб життя
Миші з генетично обумовленим довголіттям продовжували жити довше, попри зміни в раціоні. Хоча у мишей з коротшим терміном життя спостерігалися покращення при введенні дієтичних обмежень, вони не змогли досягти рівня своїх довгоживучих родичів, що підтверджує жарт про важливість батьків.
Цікаво, що миші з 40% обмеженням калорій живуть довше, ніж ті, у кого зменшення склало 20%. Однак найдовші періоди голодування (два дні) призводили до зниження імунної функції й втрати м’язової маси, що негативно впливало на здоров’я та довголіття.
Хоча в цьому дослідженні не вимірювали фізичну активність, автори зазначили, що миші з 40% обмеженням калорій демонстрували найбільшу активність. Це може бути пов’язано з постійним пошуком їжі, але й сама підвищена фізична активність могла мати позитивний вплив.
Таким чином, тривалість життя більшою мірою визначається генетичними факторами, хоча спосіб життя, дієта та рівень фізичної активності також відіграють важливу роль, незалежно від генетичної схильності.