Чому виникає запор і що робити, щоб його побороти

Кал формується у товстому кишківнику, де вода всмоктується з неперетравлених залишків їжі, утворюючи щільні маси. Кишківник, за допомогою хвилеподібних рухів, направляє їх до прямої кишки, пише NHS. Якщо випорожнення тривалий час затримується, вони втрачають вологу, стають твердими та зупиняються, це призводить до запору.

Також на тему  Коли близька людина потребує догляду: як налагодити харчування для маломобільних людей

Чому виникає запор

Зміни в раціоні, розпорядку дня, підвищений рівень стресу чи тривожності можуть вплинути на роботу кишківника. Також малорухливий спосіб життя та відсутність фізичної активності можуть призвести до запорів.

Закрепи можуть виникати як побічний ефект від приймання ліків, під час вагітності або після пологів. Іноді причиною є серйозні захворювання. При інсульті або хворобі Паркінсона порушуються нервові сигнали між кишківником і мозком. Також фізична непрохідність, така як заворот кишок, рак, обструкція або анальні тріщини, може призвести до запору, як і проблеми з м'язами тазу.

Запори можуть виникати у будь-якому віці. У разі дитячих запорів слід одразу звернутися до лікаря – чим довше дитина страждає, тим складніше відновити нормальну роботу кишківника. Це створює замкнене коло: дитині боляче, вона уникає дефекації, закреп погіршується.

У людей з деменцією або хворобою Альцгеймера запори також часті через малу рухливість, але вони можуть не повідомляти про дискомфорт.

Ознаки запору

Міністерство охорони здоров'я Великобританії рекомендує такі критерії для визначення запору:

1. Частота дефекацій менш як три рази на тиждень.
2. Випорожнення великі, сухі та щільні.
3. Процес дефекації супроводжується больовими відчуттями або сильним напруженням.

Клініка Мейо додає додаткові ознаки:

1. Відчуття перешкоди в прямій кишці при проходженні калу.
2. Відчуття неповного випорожнення кишківника.
3. Необхідність використовувати тиск на живіт або допомогу пальцями для дефекації.

Ці стани можуть супроводжуватися болем і здуттям живота.

Що робити при запорі 

У більшості випадків можна впоратися із запором самостійно, змінивши спосіб життя. Ось що можна зробити:

• Пийте більше рідини.
• Збільште кількість клітковини в раціоні: додайте в меню квасолю, сочевицю, картоплю зі шкіркою, посипайте страви лляним насінням або пшеничними висівками, перекушуйте горіхами, свіжими фруктами та овочами.
• Встановіть регулярний режим відвідування туалету: дотримуйтесь постійного часу і місця, не затримуйте природні позиви, не поспішайте. Для полегшення процесу прийміть позу "орла": поставте ноги на невелику табуретку або коробку, щоб м’язи не перетискали пряму кишку.

Якщо через кілька тижнів змін запори все ще залишаються, можна звернутися до проносних засобів для пом'якшення калу. Використовуйте їх за інструкцією протягом короткого часу, а після розв'язання проблеми припиніть приймання. Щоденне використання проносних може викликати діарею, непрохідність кишківника та порушення балансу води та мінералів.

Запор може спричинити ускладнення, такі як скупчення твердого калу в прямій кишці. Для лікування можуть знадобитися сильні проносні, клізми або ректальні свічки. Зверніться до терапевта або гастроентеролога, якщо запори трапляються регулярно, є постійне здуття живота, у калі з’явилася кров, ви помітно схудли або постійно відчуваєте втому.