Як вакцинація рятує людей, які її навіть не зробили

Проте постає питання, як зберегти цей успіх на тлі зростальних антивакцинаторських настроїв та нових викликів, які постають перед глобальними системами охорони здоров’я, пише The Lancet.

Також на тему  Українці зможуть зробити щеплення проти грипу в аптеці: покрокова інструкція

Ефективність вакцинації 

Вакцинація є ефективним методом запобігання як інфекціям, так і їхнім ускладненням, включаючи летальні випадки. Наприклад, до введення вакцини дифтерія становила серйозну загрозу для життя дітей. Сьогодні людство має вакцини проти більше ніж 20 небезпечних захворювань.

Імунізація щорічно запобігає від 3,5 до 5 мільйонів випадків смерті від дифтерії, правця, коклюшу, грипу та кору. Спалахи інфекцій можуть призводити до людських жертв і викликати глобальні економічні потрясіння, як це сталося під час пандемії COVID-19.

Важливість колективного імунітету

Колективний імунітет – це бар’єр, що захищає більшість людей від інфекцій. Його часто називають імунною прослойкою, але за кожним відсотком захисту стоять складні математичні та епідеміологічні розрахунки. Наприклад, щоб зупинити поширення кору, потрібно, щоб понад 95% населення було вакциновано. В іншому випадку вірус зможе вільно поширюватися.

Колективний імунітет також захищає тих, хто не може вакцинуватися через імунодефіцит або алергічні реакції.

Існує формула для розрахунку порога колективного імунітету: поріг колективного імунітету (в %) = (1 – 1/R0) × 100,

де R0 — коефіцієнт розповсюдження, що показує, скільки людей без імунітету може заразити одна інфікована особа. Ця формула допомагає визначити, який відсоток населення потрібно вакцинувати, щоб зупинити поширення захворювання.

Наприклад, для кору R0 дорівнює 12 – 18, що означає, що максимальний поріг колективного імунітету за формулою становить 95%. Саме стільки людей має бути вакциновано, щоб запобігти передачі кору. Проте навіть при досягнутій цифрі завжди існує ймовірність, що колективний імунітет не спрацює, особливо якщо віруси зазнають значних змін. Це сталося під час пандемії COVID-19.

Також є ризик мутації вірусу, що ускладнює досягнення колективного імунітету. Це добре видно на прикладі вірусу грипу, коли повністю запобігти поширенню інфекції неможливо.

Імунізація не лише зменшує ризик захворювань і їх ускладнень, але й має економічний вплив: у короткостроковій перспективі це знижує тимчасову непрацездатність, а в середньостроковій – запобігає інвалідності та скорочує витрати на лікування наслідків інфекцій.

Боротьба з антивакцинаторством 

ВООЗ не лише фіксує негативні тренди – вона розробляє стратегічні програми для відновлення рівня вакцинації. Так, була розроблена Програма імунізації – 2030. Ця глобальна стратегія за підтримки країн і партнерів має на меті розв'язання проблем з імунізацією людей по всьому світу та, таким чином, збереження понад 50 мільйонів життів.

Досягти успіху в глобальній імунізації можна лише за активної участі кожного. Без своєчасної вакцинації не тільки діти, а й дорослі стають вразливими перед інфекціями. А отже, все світове співтовариство повинно вживати заходів вже сьогодні, щоб запобігти надвигаючійся кризі.