Як тепер встановлюватимуть інвалідність: запровадили нові критерії після реформи МСЕК

Тепер лікарі враховуватимуть не лише фізичний стан, а й здатність особи інтегруватися в суспільство. Це включає участь у роботі, навчанні та адаптації до звичайного життя після хвороби чи травми, повідомляє 24 Канал з посиланням МОЗ України.

Також на тему  Реформа МСЕК: як нові комісії ухвалюватимуть рішення

Нові критерії визначення інвалідності

Зміни впроваджено, виходячи з принципів Міжнародної класифікації функціонування обмежень життєдіяльності та здоров'я (МКФ). У відомстві вважають, що ці нові підходи дозволять:

• брати до уваги індивідуальні потреби людей;
• підвищити ефективність надання допомоги;
• створити умови, які сприятимуть максимальному розвитку незалежності та активності пацієнтів.

У МОЗ зазначили, що повсякденне функціонування – це здатність людини виконувати звичайні дії в повсякденному житті, такі як особиста гігієна, пересування, робота, навчання та взаємодія з іншими.

Лікарі використовують офіційно затверджені Кабміном категорії для оцінювання стану щоденної діяльності пацієнтів. Визначені критерії дозволяють фахівцям оцінити, як здоров’я пацієнта впливає на його можливість задовольняти основні життєві потреби, брати участь у суспільному житті, навчатися та працювати.

Цими критеріями є здатність до:

• самообслуговування;
• пересування;
• орієнтації та сприйняття;
• спілкування;
• контролю за поведінкою;
• здобуття освіти;
• трудової діяльності.

Кожен з критеріїв оцінюється за шкалою від легкого до значного обмеження.

Що означають різні критерії життєдіяльності

Самообслуговування – це можливість пацієнта задовольняти основні потреби, такі як особиста гігієна, приготування їжі, одягання тощо.

Пересування – оцінюється, наскільки особа здатна пересуватися, долати відстані, користуватися транспортом і допоміжними засобами.

Орієнтація – визначає можливість орієнтуватися у просторі та сприймати навколишнє середовище за допомогою слуху, зору та інших органів чуття.

Спілкування – експертні команди оцінюють, наскільки пацієнт може встановлювати та підтримувати контакт з іншими, ефективно взаємодіючи в різних ситуаціях, використовуючи усні, письмові або невербальні методи.

Контроль за поведінкою – фахівці визначають здатність людини до самоконтролю, дотримання соціальних норм і адекватної поведінки в різних обставинах.

Можливість здобуття освіти – цей критерій оцінює, як особа може навчатися, отримувати нові знання та навички, адаптуватися до освітніх умов і досягати навчальних цілей.

Можливість трудової діяльності – експертні команди аналізують, як пацієнт може виконувати свої професійні обов’язки та адаптуватися до умов праці, включаючи використання допоміжних засобів чи технологій.

У МОЗ підкреслюють, що статус інвалідності визначається не лише за діагнозом, а й після оцінки впливу стану здоров'я на повсякденне життя.

Навіть при складних діагнозах особа може не мати обмежень у житті, і навпаки, прості діагнози можуть бути супроводжені суттєвими обмеженнями,
– зазначили в відомстві.

Для встановлення групи інвалідності експертна команда повинна оцінити ступінь обмежень пацієнта за різними критеріями:

• III група – помірний ступінь обмежень за одним або кількома критеріями;
• II група – виражений ступінь обмеження за одним або кількома критеріями;
• I група – значний ступінь обмеження за одним або кількома критеріями.