Що таке залізодефіцитна анемія – симптоми та лікування низького гемоглобіну
- Залізодефіцитна анемія виникає через брак заліза, що знижує рівень гемоглобіну і кількість еритроцитів, викликаючи такі симптоми, як втома, слабкість, тахікардія, і специфічні симптоми, як пікацизм та глосит.
- Діагностика включає загальний аналіз крові, де перевіряють рівень гемоглобіну та феритину, а лікування полягає в прийомі препаратів заліза або, у важких випадках, гемотрансфузії, а також в усуненні причин низького рівня гемоглобіну.
- Профілактика включає усунення причин крововтрат і збільшення в раціоні продуктів, багатих на залізо, однак харчування є допоміжним методом лікування.
Залізодефіцитна анемія – це стан, за якого в організмі знижується рівень гемоглобіну та кількість еритроцитів внаслідок браку заліза. Пояснюємо, які наслідки це може мати та як її побороти.
Залізо є ключовим компонентом гемоглобіну – білка, який відповідає за транспортування кисню до тканин. При нестачі заліза організм не здатний синтезувати достатню кількість гемоглобіну, повідомляє 24 Канал з посиланням на NHS.
Також на тему Виразка шлунка: причини, симптоми, ускладнення та лікування
Причини розвитку залізодефіцитної анемії
Серед основних факторів, які можуть спричинити розвиток цього захворювання, виділяють:
- дієти з недостатнім вмістом заліза;
- крововтрати, що виникають внаслідок травм, рясних менструацій або хронічних кровотеч у шлунково-кишковому тракті;
- стани, які супроводжуються підвищеною потребою організму в залізі, наприклад періоди активного росту у дітей, вагітність або лактація;
- порушення всмоктування заліза в травній системі, пов’язані з хірургічними втручаннями або захворюваннями шлунково-кишкового тракту.
Також існують групи ризику, у яких ймовірність розвитку залізодефіцитної анемії є вищою:
- жінки;
- діти;
- люди, які дотримуються вегетаріанської дієти;
- постійні донори крові.
Симптоми залізодефіцитної анемії
Для залізодефіцитної анемії характерні два основних синдроми: гіпоксичний та сидеропенічний.
Гіпоксичний синдром пов’язаний із кисневим голодуванням тканин і органів, що характерно і для інших видів анемії. До проявів цього стану належать:
- відчуття сильної втоми, слабкість;
- прискорене серцебиття (тахікардія);
- запаморочення;
- задишка;
- блідість шкіри та слизових оболонок.
Сидеропенічний синдром виникає через брак заліза у тканинах і характерний виключно для цього типу анемії. Його ознаками є:
- пікацизм — бажання вживати неїстівні речовини (наприклад, крейду, глину тощо);
- запалення язика (глосит);
- тріщини й виразки на губах (хейліт);
- ламкість, розшарування та деформація нігтів (койлоніхія).
Хронічна форма залізодефіцитної анемії може супроводжуватися синдромом Пламмера – Вінсона, що проявляється порушенням ковтання через потовщення стінок стравоходу.
Інші можливі симптоми анемії:
- синдром неспокійних ніг (бажання рухати ногами у спокої);
- загострення серцево-судинних захворювань, таких як стенокардія;
- розлади роботи шлунково-кишкового тракту, наприклад розвиток хронічного гастриту або порушення всмоктування нутрієнтів у кишківнику.
Діагностика залізодефіцитної анемії
Основним методом діагностики залізодефіцитної анемії є загальний аналіз крові. На що слід звернути увагу:
- зниження рівня гемоглобіну та кількості еритроцитів;
- зменшення об’єму еритроцитів;
- низький рівень феритину – запасу заліза в організмі;
- підвищення загальної залізозв’язувальної здатності сироватки;
- зниження гематокриту.
Для уточнення діагнозу та виявлення причин анемії необхідна консультація лікаря, а також, за потреби, додаткові обстеження: ендоскопія шлунка, колоноскопія, ультразвукове дослідження органів черевної порожнини та малого таза.
Лікування залізодефіцитної анемії
Основним методом лікування залізодефіцитної анемії є приймання препаратів заліза у формі таблеток, сиропів чи розчинів для внутрішньовенного введення. Вибір препарату залежить від тяжкості захворювання, загального стану пацієнта та наявності супутніх захворювань.
У разі важкої форми анемії може знадобитися гемотрансфузія (переливання крові). Однак цей метод не усуває причину захворювання, а лише тимчасово полегшує симптоми.
Для профілактики необхідне усунення причин, які призводять до зниження рівня гемоглобіну, наприклад рясних менструацій або кровотеч у шлунково-кишковому тракті.
Також рекомендується збільшити в раціоні кількість продуктів, багатих на залізо. Водночас слід пам’ятати, що зміна харчування є лише допоміжним, а не основним методом лікування залізодефіцитної анемії.
Важливо! Цей матеріал має винятково інформаційний характер і не може бути основою для встановлення діагнозу або медичних висновків. Публікації на сайті засновані на останніх актуальних і науково обґрунтованих дослідженнях у сфері медицини. Якщо Вас турбують проблеми зі здоровʼям, обов’язково зверніться до лікаря.